Д О Д А Т О К

до наказу по закладу

дошкільної освіти № 72

від 09.11.2023, № 127

ПЛАН ЗАХОДІВ

з проведення всеукраїнського «ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ»

з 13 по 19 листопада 2023 року 

МЕТА: активізація роботи з попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, узагальнення та впровадження кращих форм та методів профілактичної роботи серед учасників освітнього процесу.

Вихователь-методист                                                                Олена ЯБЛОНОВСЬКА

ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА

Алгоритм

підготовки відеозаняття для дошкільників

1. Доберіть додатки й програми

На якість відеозаняття впливають не лише характеристики камери, а й вдалий монтаж і додаткові відеоефекти. Тож під час підготовки відеозаняття скористайтеся додатками чи програмами, які допоможуть удосконалити відео: змонтувати, накласти звук і текст, стиснути до оптимального розміру, додати частину мультфільму чи музичного кліпу тощо

2. Облаштуйте місце для зйомки

Окрім вас, у кадрі діти також постійно бачать заднє тло. Тому оберіть гарне місце для зйомки та подбайте про лад у кадрі. Перевірте, щоб не було зайвих предметів і звуків, які можуть відволікати глядачів. Викладайте лише необхідні матеріали, вчасно прибирайте їх і кладіть на місце. Камеру зафіксуйте на відстані так, щоб діти добре бачили всі дрібні деталі

3.  Продумайте зміст

Як і традиційні, відеозаняття мають бути навчально-розважальними. Коли плануєте їх зміст, використовуйте тематичний підхід і враховуйте програмові вимоги для певного віку. Намагайтесь охопити всі розділи освітньої програми. Види активностей для відеозанять обирайте ті самі, що й у групі: мовлення, слухання, сприймання зором, маніпулювання, рух тощо. При цьому намагайтеся, щоб вони були різноманітними, та поєднуйте їх щоразу по-різному

4.  Доберіть вправи

Під час занять застосовуйте як нові, так і вже відомі ігри та ігрові вправи. Якщо це нова гра, то приділіть увагу тому, щоб пояснити правила. Якщо відома — нагадайте важливі моменти, а також опирайтеся на досвід попередніх зустрічей. Так ви спонукатимете дітей іще раз переглянути минулі відео. Розробіть різні варіанти, як виконувати вправу, щоб діти мали змогу зробити це як наодинці, так і разом з дорослими. Щоб дошкільникам було цікавіше, об’єднайте сюжети зустрічей у серіал за допомогою одного героя, предмета чи ритуалу

5.  Підготуйте матеріали

Для того щоб залучити дітей до активної діяльності, необхідні як демонстраційні, так і роздаткові матеріали. Тож подбайте про них заздалегідь. З демонстраційними матеріалами все просто: розмір обирайте такий, щоб не губився в кадрі, а зміст — відповідав віку дітей. До того ж уникайте заламінованих картинок або з глянцевою поверхнею, бо вони відсвічують. Про необхідні для заняття роздаткові матеріали заздалегідь повідомте батьків, щоб вони мали змогу їх підготувати. Якщо змістом заняття передбачена участь дорослих, зверніть на це їхню увагу на початку заняття

6.  Тримайте зворотний зв’язок

Починайте кожну зустріч з прозового або віршованого привітання. Пам’ятайте про вікові можливості дітей. Спілкуйтеся з молодшими дошкільниками короткими та простими фразами. З дітьми середнього й старшого дошкільного віку говоріть складними реченнями й уникайте запитань, які потребують однослівної відповіді. А також стимулюйте їх висловлювати власні думки й аргументувати їх. Завершуйте зустріч прощанням, у якому за потреби анонсуйте наступне заняття

7.  Дотримуйте регламенту

Тривалість заняття залежить від віку дітей і гігієнічних вимог. Лікарі рекомендують обмежувати комунікацію з девайсами дитини віком 3—5 років до 15 хв на добу. Дітям 6—7 років можна розширити доступ до екранів до 20—25 хв. Тож зважайте на ці вимоги та пам’ятайте, що перегляд відеозапису заняття є частиною визначеного часу

8.  Перевірте готове відео

Після того як створили відео, запросіть «фокус-групу» переглянути його. Наприклад, надішліть матеріал колезі з проханням висловити свої коментарі та враження. Але ліпше, щоб оцінювали заняття не лише дорослі, а й дитина або кілька дітей приблизно того самого віку, що й ваші вихованці. Так ви побачите включеність, реакцію та зацікавленість потенційного глядача

Консультація для вихователів

«Запрошуємо до столу, або

як виховувати культуру харчування»

   Організаційно найскладнішими режимними моментами в закладі дошкільної освіти більшість вихователів вважають ті, що пов’язані з харчуванням дітей. Це – сніданок, обід, вечеря та моменти, безпосередньо пов’язані з ними, – миття рук і дотримання правил етикету. Від харчування дитини безпосередньо  залежить її здоров’я. Тож знати, як правильно організовувати режимні моменти, пов’язані з цим процесом, надзвичайно важливо.

            Готуємося до прийому їжі

            Повідомити дітям про початок сніданку чи обід вихователь має заздалегідь, зважаючи на те, що дітям потрібен час, аби закінчити гру, прибрати іграшки й помити руки. Малюкам на таку підготовку треба більше часу, а старшим дошкільникам достатньо кілька хвилин. Кожна дитина має знати, що найголовніше правило підготовки до прийняття їжі – це чисто вимиті руки.

            Вихователі першої і другої молодших груп велику увагу приділяють формуванню культурно-гігієнічних навичок у дітей і вихованню в них самостійності. Навички у дітей цього віку нестійкі. Тому про миття рук їм слід нагадувати, а часто й давати індивідуальні вказівки: «Миколко, час обідати, тож іди мити руки». А ще важливо показувати правильний спосіб дій, адже діти в усьому наслідують дорослих.

            Аби процес миття рук викликав у дітей лише позитивні емоції, варто супроводжувати його розповіданням веселих віршиків та історій. Старшим дошкільникам можна загадувати загадки. Так, формуючи культурно-гігієнічні навички, одночасно можна збагачувати словниковий запас, розвивати мислення та пам’ять дитини.

            Підготовка до прийому їжі містить кілька виховних аспектів. Одним з них є виховання самостійності й формування трудових навичок з господарсько-побутової праці. Починаючи вже з молодшої групи, дітей слід привчати перед миттям рук наводити лад в ігровому куточку чи в інших осередках ігрової кімнати, де вони гралися чи займалися іншими видами діяльності. Це може бути колективна праця або трудове доручення дитині чи групі дітей.

Причому важливо навчати дітей:

• виконувати роботу старанно;
• розподіляти обов’язки в групі,
• доводити розпочату справу до кінця.

            У молодшій групі переважають індивідуальні доручення: розкласти серветки, ложки тощо. Уже з першого півріччя середньої групи вводять таку форму організації трудової діяльності, як чергування.

Щоб зацікавити дітей важливо потурбуватися про зовнішні атрибути праці: ошатний ковпачок та фартушок, гарненький совочок та щіточку для прибирання крихт зі столів тощо.

            У старшій групі чергування стає систематичним. Чергові сервірують столи спільно з помічником вихователя. Педагог має навчити дітей розподіляти обов’язки між собою. А якщо хтось завершив свою роботу першим – допомогти товаришу.

Чергових слід налаштовувати на те, що вони мають закінчувати їсти раніше за інших дітей, інакше не встигнуть, допомогти помічнику вихователя прибрати.

            Аби діти злагоджено працювали разом і охоче допомагали одне одному, вихователю слід вдумливо формувати пари чергових.

            Чергування дисциплінує дітей, формує в них почуття відповідальності. Вони навчаються взаємодіяти одне з одним, досягати бажаного результату в праці разом. Виконуючи обов’язки чергових діти ознайомлюються з правилами сервірування столу, його естетичним виглядом.

            Важливий елемент виховання культури харчування – поведінка дітей, яка пов’язана з гендерними особливостями. Хлопчиків змалку варто спонукати до проявів чоловічої поведінки. Потрібно вчити їх допомагати дівчатам: відсувати стільчик, пропускати за стіл першими і лише потім сідати самим.

            Організовуємо процес прийому їжі

Насамперед слід дбати про здоров’я дітей. Їжа має бути свіжоприготованою і охолодженою до безпечної температури. Не можна, роздаючи їжу, ходити між столами з каструлею, коли за столами сидять діти. Весь посуд з їжею має стояти на роздатковому столі.

Від того, наскільки діти правильно сидять за столом, залежить нормальний розвиток її кісток, зокрема хребта. Дорослим слід дбати про поставу дітей, стежити щоб спина завжди була прямо.

            Правильно, коли вихователь харчується спільно з дітьми. Чи то обід, чи сніданок – діти мають бачити приклад дорослого, що вживає їжу спільно з ними. Формувати у дітей культуру поведінки за столом слід власним прикладом, зокрема, вчити тримати спину рівною і не класти лікті на стіл.  

            Чи варто особливу увагу приділяти столовим приборам?

            Звісно, варто. Формувати правильні звички користування столовими приборами слід з раннього віку. Адже значно легше правильно навчити, ніж потім переучувати. Дітям віком до двох років бажано давати лише ложку, щоб вони спочатку навчилися користуватися прибором без гострих країв. Слід навчити дитину правильно тримати ложку, бо від правильної позиції пальців залежатиме, чи правильно триматиме дитина олівець, а потім і ручку.

Починаючи з другого півріччя молодшої групи, вихователі мають навчати дитину користуватися виделкою, а в старшій групі – виделкою з ножем.

Діти мають запам’ятати головне правило:

– якщо використовувати ніж, тримай його в правій руці, а виделку в лівій;

– якщо ніж не потрібний, тримай виделку в правій руці.

Дітей слід навчати їсти м’ясо, розрізаючи його на частини ножем. На власному прикладі покажіть дітям, як це правильно робити. Зверніть увагу дітей на те, що виделку слід ставити до тарілки під нахилом, а не перпендикулярно, щоб вона не зісковзнула, і весь вміст тарілки не висипався на одяг або на підлогу. Не потрібно розрізати весь шматок м’яса на дрібні шматочки – правильно відрізати маленькі шматочки в міру потреби.

Ще раз наголосимо, що вихователь має їсти спільно з дітьми. Адже власний приклад – найефективніший прийом формування культури поведінки, зокрема й за столом.

            Правила етикету

Столовий етикет – значно ширше поняття, ніж уміння користуватися столовими приборами. Тут важливі і правильна посадка за столом, і вміння користуватися серветкою й охайність і тактовність тощо. Дитина має чітко усвідомити, як слід поводитися, а чого не можна робити під час прийому їжі.

  ЯК ПОВОДИТИСЯ ЗА СТОЛОМ?

• Сівши за стіл, потрібно покласти полотняну серветку на коліна. Це небо лише захистить одяг від можливого забруднення, а й допоможе зібрати крихти хліба, якими можна нагодувати пташок.
• Перш ніж почати їсти, слід побажати іншим «смачного».
• Постава за столом має бути правильна: пряма спина, підошви розташовані паралельно підлозі.
• Слід правильно користуватися столовими приборами. Використовувати їх лише за призначенням.
• Ягоди з компоту слід їсти чайною ложкою.
• Хліб потрібно відламувати маленькими шматочками.
• Допомагати собі набирати їжу на виделку слід ножем, а якщо його нема – скоринкою хліба.
• Склянки та ємності з напоями дітям можна тримати двома руками, аби їх не перекинути.
• Потрібно відвернути обличчя від столу в бік свого плеча та прикрити рот серветкою, якщо хочеш чхнути або кашлянути.
• Пережовувати їжу слід із закритим ротом.
• Слід вибачитися й вийти з-за столу, якщо потрібно скористатися туалетом або помити руки.
• Потрібно попросити інших учасників трапези передати страву, якщо вона далеко, а не тягнутися за нею через стіл.
• Можна брати руками деякі продукти: печиво, тістечка, фрукти.
• Руки та губи слід витирати паперовою серветкою в міру потреби.
• Після кожного прийому їжі слід дякувати.

     ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ ЗА СТОЛОМ?

• Облизувати гострі предмети, бо вкрай небезпечно.
• Розмовляти з повним ротом. Голосно плямкати та сьорбати.
• Ставити лікті на стіл – лише кисті рук мають бути на столі.
• Гойдатися на ніжках стільця.
• Брати руками їжу та гратися нею.
• Забруднені рот і руки не слід витирати полотняною серветкою. Для цього є паперові.
• Відкушувати великі шматки їжі, які неможливо пережовувати.
• Не можна вставати з-за столу з їжею у роті.

            Вивчаємо правила етикету

            Усі правила столового етикету можна опанувати за допомогою гри. Це може бути годування ляльки, сервірування столу, пояснення ляльці правил поведінки за столом тощо.

            З дітьми старшого дошкільного віку можна спільно встановити правила поведінки за столом, оформити їх у вигляді плаката й повісити на видному місці в груповій кімнаті. За виконанням таких правил може стежити лялька чи інша іграшка. Час від часу слід розглядати виготовлений плакат і пригадувати з дітьми встановлені правила.

            Покажіть своїм вихованцям відео про Коксика і Шуню, Лепетунів, уроки тітоньки Сови, Вінні-Пуха, Лунтика та багатьох інших. Казкові персонажі разом з малюками будуть навчатися правилам столового етикету, стануть добрими й мудрими наставниками, які проведуть хлопчиків і дівчаток у світ культурних людей, зроблять їх життя цікавішим. Обговорюють переглянуті історії, проведіть невеликий аналіз ситуацій, що виникли в персонажів. Розкажіть дітям повчальну історію, прочитайте казку, віршик про правила етикету за столом тощо.

            Уведіть в мовлення дитини нові лексичні поняття: горнятко, кухлик, чашка, філіжанка чи поранок, підобідок. Використовуючи сучасні інформаційно-комунікативні технології, створюйте рухливі анімації, презентації тощо. Проте ще раз наголосимо, що найдієвішим методом є приклад власної поведінки вихователів, батьків та членів родини.

Згідно з вимогами освітньої програми «Я у Світі», формуючи культурно-гігієнічні навички у дітей від двох до семи років, насамперед слід навчити їх:

• правильно самостійно мити руки – закочувати рукави, не розбризкувати воду, правильно користуватися милом;
• вимиватися, стежити за чистотою своїх рук – насухо витирати обличчя й руки індивідуальним рушником, не мочити одяг, вішати рушник на місце;
• самостійно й акуратно їсти – не поспішаючи пережовувати їжу із закритим ротом, тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою;
• дякувати, виходячи з-за столу, тихо підсувати стілець.

Консультація для педагогів

ВИКОРИСТАННЯ МАКЕТУ «Наша вулиця»

(вирішення логічних завдань та проблемних ситуацій)

Вихователь-методист

КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 72» КМР

Олена Яблоновська

            Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху слід вирішувати  логічні завдання та проблемні ситуації з використанням макету вулиці.

Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

Під час прогулянки, провадячи спостереження, зверніть його увагу на те, як багато машин, автобусів, трамваїв їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні вулиці, що люди ходять по тротуару.

Покажіть дітям, поясніть, що при переході вулиці треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди.

ІНСТРУКЦІЇ ПІД ЧАС ОБІГРУВАННЯ МАКЕТУ

Готуючись перейти дорогу

• Зупиніться, огляньте проїжджу частину.
• Розвивайте в дитини спостережливість за дорогою.
• Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду дороги. Зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів.
• Не стійте на краю тротуару.
• Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у машин.
• Покажіть, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією.

Очікування транспорту

• Стійте тільки на посадкових майданчиках, на тротуарі чи узбіччі.

Посадка і висадка з транспорту

• Виходьте першими, попереду дитини, інакше дитина може впасти або вибігти на проїжджу частину.
• Підходьте для посадки до дверей тільки після повної зупинки.
• Не сідайте в транспорт в останній момент (може прищемити дверима).
• Привчіть дитину бути уважним у зоні зупинки — це небезпечне місце (поганий огляд дороги, пасажири можуть виштовхнути дитину на дорогу).

Рух по тротуару

• Дотримуйтеся правого боку.
• Дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.
• Якщо тротуар знаходиться поруч з дорогою, батьки повинні тримати дитину за руку.
• Йдучи по тротуару, слід уважно спостерігати за виїздом машин з двору.
• Забороняйте дітям виходити на проїжджу частину, коляски та санки везіть тільки по тротуару.

Інструкція дітям: правила переходу дороги на регульованому пішохідному переході

• Зупинись на краю тротуару, не наступай на бордюрний камінь.
• Дочекайся зеленого сигналу. Якщо він блимає, переходити не слід, незважаючи на те, що перехід дозволено — можна потрапити в небезпечну ситуацію.
• Подивися по сторонам — переконайся, що транспортні засоби коштують, і водії пропускають пішоходів.
• Переходь дорогу, дотримуючись правої сторони переходу.
• Іди швидко, але не біжи.
• Якщо при підході до середини проїжджої частини спалахує червоний сигнал — зупинись. Не роби зайвих кроків ні вперед, ні назад. Стеж за проїжджаючим транспортом зліва і справа.
• Закінчуй перехід, тільки переконавшись, що знову горить зелений сигнал і транспортні засоби стоять.

ДОРОЖНІ ПАСТКИ

Машина, що стоїть

            Машина що стоїть, небезпечна: вона може закривати собою інший автомобіль, який рухається з великою швидкістю, заважає вчасно помітити небезпеку. Не можна виходити на дорогу з-за машин, що стоять. В крайньому випадку, потрібно обережно визирнути з-за стоячого автомобіля, переконатися, що небезпека не загрожує, і тільки тоді переходити дорогу.

Автобус, що стоїть

            Автобус що стоїть, закриває собою ділянку дороги, по якому в той момент, коли ви вирішили її перейти, може проїжджати автомобіль. Крім того, люди біля зупинки зазвичай поспішають і забувають про безпеку. Від зупинки треба рухатися в бік найближчого пішохідного переходу.

Прихована небезпека

            З-за нерухомого автомобіля, будинку, паркану, кущів та ін. може несподівано виїхати машина. Для переходу дороги потрібно вибрати таке місце, де дорога проглядається в обидва напрямки. В крайньому випадку, можна обережно визирнути з-за перешкоди, переконатися, що небезпеки немає, і тільки тоді переходити дорогу. У великих містах місцем підвищеної небезпеки також є арки, через які з дворів на проїжджу частину виїжджають машини. Не допускайте, щоб дитина бігла повз арки попереду дорослого: її необхідно тримати за руку.

Машина, що повільно наближається

            Машина, яка повільно рухається може приховувати за собою автомобіль, що йде на великій швидкості. Дитина часто не підозрює, що за однією машиною може ховатися інша.

Світлофор
            Сьогодні на дорогах міста ми постійно стикаємося з тим, що водії автомобілів порушують Правила дорожнього руху: мчать на високій швидкості, ігноруючи сигнали світлофора і знаки переходу. Тому недостатньо навчити дітей орієнтуватися на зелений сигнал світлофора, необхідно переконатися, що небезпека не загрожує. Діти часто міркують так: «Машини ще стоять, водії мене бачать і пропустять». Вони іноді помиляються.