Реалізація курсу «Культура добросусідства»

Реалізація курсу «Культура добросусідства»

в освітній діяльності КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 72» КМР

            Україна – унікальна країна, яка межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Румунією та Молдовою. Країна, що об’єднала понад 130 національностей і народностей. Єдиними, загально значимими цінностями для всіх народів, систем та культур є:
  цінність людського життя, здоров’я, праця;
  добро, справедливість, краса, істина, свобода;
  цінність природи як основи життєдіяльності людини, запобігання екологічній кризі, збереження навколишнього середовища.
            Реалізація курсу «Культура добросусідства» сприяє вихованню здобувача освіти в дусі взаємоповаги, відвертості й толерантності.
            Одним з першочергових завдань сучасної виховної політики є формування у дітей толерантної поведінки, зокрема етнічної й конфесійної толерантності. Відображаючи національну й релігійну своєрідність культур, педагоги повинні приділяти особливу увагу формуванню не тільки національної самосвідомості й базису особистісної культури, що означає, що дитина залучається до загальних людських цінностей, але й навиків поважного й толерантного ставлення до інших культур.
            Толерантність, так само як і інші якості особистості, не закладена від природи, а формується поступово в ході соціалізації. Вона з’являється у дитини як під впливом загально соціальних умов, так і в результаті цілеспрямованої діяльності певних соціальних інститутів – родини, освітніх установ, установ додаткової освіти й засобів масової інформації. Оскільки до 4 років у дитини з’являються перші ознаки етнічної ідентичності, саме в цьому віці доцільно починати роботу з формування етнічної й конфесійної толерантності.
            Програма «Культура добросусідства» орієнтована на дітей середнього та старшого дошкільного віку, які відвідують заклад дошкільної освіти.

            МЕТА програмно-методичного комплексу «Культура добросусідства»–виховання у дитини пошани:
  до батьків, їх культурної самобутності;
  до мови й національних цінностей країни мешкання і країни походження;
  до культур, відмінних від її власної;
  підготовка дитини до свідомого життя в демократичному суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, толерантності, дружби між усіма народами, етнічними, національними й релігійними групами.

            ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ:

1. Виховання основ духовної культури, формування морально-етичного ставлення:
  до сім'ї, рідного будинку, міста, Батьківщини;
  до природи рідного краю;
  до мови, історії й культурної спадщини свого народу й людей, серед яких мешкає дитина;